16 серпня о 17:00 у Львівській опері покажуть «Запорожця за Дунаєм» — одну з найвідоміших українських опер, але в новому сценічному прочитанні. Це вистава на 2 години 30 хвилин, виконувана українською мовою, тож вона добре підійде і тим, хто любить класику, і тим, хто хоче побачити знайомий сюжет без музейної пилюки.
За настроєм це радше вечір про енергію, характер і пам’ять, ніж про тиху ностальгію. У театрі прямо наголошують, що це несподіване прочитання історії з новими сенсами, а козацький образ тут подають як сильний, вольовий і свободолюбний — без стереотипних нашарувань.
Про подію
«Запорожець за Дунаєм» іде на Головній сцені Львівського національного академічного театру опери та балету на проспекті Свободи, 28. На сторінці вистави вказано, що це опера на 2 дії у музичній редакції Олександра та Дмитра Саратських, а лібрето оновили Микола Бровченко та Оксана Тараненко.
Це саме той випадок, коли класична українська опера отримує сучасне дихання: театр обіцяє видовищну сценографію Тадея Риндзака, костюми Людмили Нагорної та сучасну хореографію Олексія Буська. Якщо вам подобаються постановки, де шанобливо ставляться до джерела, але не бояться говорити з глядачем сучасною мовою, ця вистава може зайти дуже добре.
Сюжет і настрій
У центрі історії — козацька громада, яка живе далеко від рідної землі й прагне повернення додому. Сам театр підкреслює, що постановка читає сюжет через тему історичної справедливості та бажання жити у вільній Україні, тож емоційний тон тут не тільки ліричний, а й дуже зібраний, гідний і піднесений.
Якщо вам потрібна коротка орієнтація, то глядацьке враження, ймовірно, триматиметься на таких вузлах:
- козацька сила і свобода як головний нерв історії;
- людські почуття на тлі великої історії;
- колоритна музика, танець і сценічна динаміка;
- фінальний акцент на поверненні додому як символі надії.
Постановка
Диригенткою-постановницею й диригенткою вистави є Ірина Стасишин, заслужена артистка України. Режисерка-постановниця — Оксана Тараненко, а над візуальним рішенням працює Тадей Риндзак, народний художник України. Костюми створила Людмила Нагорна, хормейстеркою-постановницею є Ірина Коваль, а балетмейстером-постановником — Олексій Бусько.
У складі виконавців на сторінці події заявлені, зокрема, Дмитро Кокотко або Тарас Бережанський у партії Івана Карася, Олеся Бубела або Любов Качала в партії Одарки, Аліна Діденко або Людмила Корсун у ролі Оксани, Олександр Черевик або Петро Радейко як Андрій, а також Микола Корнутяк і Андрій Бенюк у партіях Султана та Імама.
Сам театр описує постановку як видовищну й актуальну, а це означає, що тут, імовірно, буде багато руху, виразних масових сцен і яскравої сценічної картинки. Для тих, хто любить, коли опера не лише добре звучить, а й справді «грає» візуально, це вагомий плюс.
Як дістатися, тривалість і антракти
Майданчик — це Львівський національний академічний театр опери та балету на проспекті Свободи, 28. Для львів’ян і гостей міста це дуже зручна центральна локація: дістатися сюди легко пішки з центру, а сам будинок опери є однією з найпомітніших архітектурних точок міста.
На сторінці вистави вказано тривалість 2 години 30 хвилин. Про кількість антрактів у наданих даних не сказано, тому чесніше орієнтуватися лише на заявлену загальну тривалість, не припускаючи зайвого.
Ціни і для кого
Квитки на цю виставу на офіційній сторінці заявлені в діапазоні від 100 до 1000 грн. Це робить подію доступною як для тих, хто хоче просто зайти в оперу без надмірних витрат, так і для тих, хто обирає кращі місця на вечір у театрі.
За відчуттям це хороший варіант для побачення, для вечора з друзями або для культурного виходу, якщо вам хочеться чогось українського, великого і живого. Сім’ям теж може підійти, особливо якщо в компанії є підлітки або дорослі, яким цікава саме опера, а не легка комедійна вистава. Якщо ж ви зовсім не любите оперу як жанр, то тут важливо знати чесно: музична форма лишається класичною, тож це не «простенький театр на один раз», а справді повноцінний оперний вечір.
Поради глядачу
До Львівської опери варто прийти трохи раніше, щоб спокійно здати верхній одяг, зорієнтуватися в залі й не заходити в останню хвилину. Для такого вечора найкраще працює стриманий охайний одяг без надмірної урочистості: у театрі це доречно, але від вас не чекають нічого надто формального.
Якщо буде антракт, його зручно використати на каву, коротку прогулянку фойє або фото самої будівлі зсередини — Львівська опера для цього майже створена. А ви б обрали цю виставу радше як спокійний денний культурний похід чи як красивий вечір із театром і післясмаком у центрі Львова?